Солемнізація договору

Клієнтам часто незрозуміла різниця між засвідченням підпису та солемнізацією договору; текст нижче допоможе розвіяти ці сумніви.

Ви уклали договір купівлі-продажу, але не впевнені, чи потрібно підтверджувати його в нотаріуса?

У цій статті ви дізнаєтеся, що таке солемнізація договору, чим вона відрізняється від посвідчення підпису у нотаріуса та для яких договорів солемнізація є обов'язковою.

Процедура солемнізації приватних документів

Солемнізація — це процедура підтвердження, тобто засвідчення приватних документів у нотаріуса (javni bilježnik). Щоб приватний документ, тобто договір, який сторони уклали в письмовій формі, було солемнізовано, сторони після погодження істотних умов мають подати його нотаріусу. Відповідно до Закону про нотаріат (NN 16/07) під час солемнізації приватного документа нотаріус перевіряє, чи правочин, який міститься в документі, укладено в установленій формі, та роз'яснює учасникам зміст, наслідки й усі правові наслідки цього документа, тобто правочину, що в ньому міститься. Для цього нотаріус, якщо це можливо, повинен з'ясувати, чи мають сторони дієздатність і повноваження на вчинення та укладення правочину, переконатися в їхній справжній і серйозній волі, викласти їхні заяви письмово, зачитати їх сторонам і шляхом прямих запитань пересвідчитися, що зміст відповідає волі сторін.

Солемнізація договору як нотаріальний акт

Це важливо, адже якщо сторони бажають внести до нотаріального акта нечіткі, незрозумілі або двозначні заяви, які можуть спричинити спори або не мають юридичної сили, нотаріус попередить їх про це. Якщо ж сторони наполягатимуть на таких заявах, нотаріус внесе їх до нотаріального акта, але окремо зазначить у ньому, що попередив сторони про наслідки таких заяв. Так само, якщо нотаріус має сумнів, що певна сторона через відсутність довіреності або з іншої причини не уповноважена вчиняти чи укладати правочин, він зобов'язаний попередити про це сторони. Якщо вони попри це вимагатимуть скласти нотаріальний документ, нотаріус складе його, але зазначить, що попередив сторони про наявну проваду. Після того як нотаріус солемнізує, тобто засвідчить приватний документ, він набуває сили нотаріального акта. Він є виконавчим документом, якщо в ньому встановлено певне зобов'язання щодо виконання дії, з приводу якої сторони можуть дійти згоди, та якщо він містить заяву боржника про те, що на підставі цього акта для забезпечення виконання зобов'язання після настання строку його виконання може бути безпосередньо проведено примусове виконання.

Різниця між солемнізацією приватних документів і посвідченням підпису

Засвідчення, тобто солемнізація приватних документів у нотаріуса надає їм статусу публічних документів і сили нотаріального акта. Натомість посвідчення підпису підтверджує лише те, що підпис на документі належить певній особі. Таким чином, посвідчення підпису аж ніяк не підтверджує зміст документа, тобто достовірність тексту над підписом. Також різниця в тому, що підписи посвідчують нотаріуси, органи державної влади, уповноважені особи в господарських товариствах, установах чи інших юридичних особах, наприклад, засвідчені виписки з ділових книг у господарських товариствах.

Солемнізація кредитного договору

Солемнізація договору вимагається здебільшого для житлових кредитів, тоді як для більшості інших кредитів достатньо лише посвідчення підпису на договорі. Після укладення договору купівлі-продажу нерухомості спочатку продавець має засвідчити свій підпис на договорі. Після цього покупець на підставі одного засвідченого примірника разом із витягом про право власності та іншими особистими документами подає в банк заявку на схвалення кредиту. Після схвалення кредиту банк зобов'язаний підготувати достатню кількість примірників кредитного договору та заяву про внесення запису про іпотеку до земельної книги (gruntovnica). Кредитні договори необхідно солемнізувати у нотаріуса, а витрати на солемнізацію, які залежать від розміру схваленого кредиту, несе виключно покупець. Витрати на солемнізацію договору або додатка до договору складаються з нотаріального збору, що сплачується до державного бюджету, ПДВ та винагороди нотаріусу.